суміщати

суміщати
-а́ю, -а́єш, недок., сумісти́ти, -іщу́, -і́стиш, док., перех.
1) Нерозривно поєднувати; сполучати. || Займатися чим-небудь одночасно з іншим. Суміщати обов'язки. Суміщати посади.
2) Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу кожної точки або частини. Сумістити площини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "суміщати" в других словарях:

  • суміщати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • суміщення — я, с. Дія за знач. сумістити, суміщати. •• Сумі/щення іме/н у програмуванні – ситуація, за якої в деякому контексті один і той же об єкт доступний під різними іменами. Сумі/щення опера/цій спец. одночасне виконання заданих дій на функціонально… …   Український тлумачний словник

  • суміщатися — а/ється, недок., сумісти/тися, і/ститься, док. 1) Нерозривно поєднуватися; сполучатися. 2) Збігатися в кожній точці або частині при накладанні (про лінії, фігури і т. ін.). 3) тільки недок. Пас. до суміщати …   Український тлумачний словник

  • сумістити — див. суміщати …   Український тлумачний словник

  • суміщання — я, с. Дія за знач. суміщати …   Український тлумачний словник

  • суміщувати — ую, уєш, недок. Те саме, що суміщати …   Український тлумачний словник

  • з'єднувати — ую, уєш, недок., з єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об єднувати, згуртовувати. || Збирати разом, докупи, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле. || перен. Зв язувати кого небудь із кимось певними… …   Український тлумачний словник

  • сполучати — а/ю, а/єш і рідко сполу/чувати, ую, уєш, недок., сполучи/ти, лучу/, лу/чиш, док., перех. 1) Скріплювати, зв язувати одне з одним (кінці, деталі і т. ін.); з єднувати. 2) Змішувати разом що небудь різнорідне. || Поєднувати одне з одним, пов… …   Український тлумачний словник

  • сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… …   Український тлумачний словник

  • стикувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) спец. Здійснювати стикування. 2) З єднувати, суміщати об єкти для їх взаємодії. 3) перен. Робити відповідними одне одному, пов язувати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»